З 1 січня 2011 року набрав чинності Бюджетний кодекс України від 8 липня 2010 року N2456-VIв новій редакції, яким унормовано актуальні для державного і місцевих бюджетів питання, враховано пропозиції органів державної влади та місцевого самоврядування. Яким було переглянуто джерела доходів місцевих бюджетів, упорядковано видаткові повноваження місцевих бюджетів, зокрема, передано з державного бюджету плату за ліцензії та сертифікати, державну реєстрацію (6 видів), 50 відсотків збору за спеціальне використання лісових ресурсів державного значення, 50 відсотків збору за спеціальне водокористування, 50 відсотків платежів за користування надрами загальнодержавного значення, плату за надані в оренду ставки, що знаходяться в басейнах річок загальнодержавного значення, плату за використання інших природних ресурсів.
До 01.01.11 збір за спеціальне водокористування справлявся до загального фонду державного бюджету крім збору за поверхневі води, що знаходяться і використовуються в межах однієї області і які не віднесені до водних об'єктів загальнодержавного значення та підземні води, які не можуть бути джерелом централізованого водопостачання, що надходив до місцевих бюджетів.
Починаючи з 1 січня 2011 року змінився порядок справляння збору за спеціальне використання води.
Так, згідно з пунктом 3 частини другої статті 29 Бюджетного кодексу України від 8 липня 2010 року N 2456-VI із змінами і доповненнями, до доходів загального фонду Державного бюджету України належить, зокрема, 50 відсотків збору за спеціальне використання води (крім збору за спеціальне використання води водних об'єктів місцевого значення). До доходів, що закріплюються за бюджетами місцевого самоврядування та враховуються при визначенні обсягу міжбюджетних трансфертів, належить, зокрема, 50 відсотків збору за спеціальне використання води (крім збору за спеціальне використання води водних об'єктів місцевого значення), що зараховується до міських бюджетів міст Києва та Севастополя (пункт 3 частини першої статті 64 Бюджетного кодексу України), а до доходів бюджету Автономної Республіки Крим та обласних бюджетів, що враховуються при визначенні обсягу міжбюджетних трансфертів, належить, зокрема, 50 відсотків збору за спеціальне використання води (крім збору за спеціальне використання води водних об'єктів місцевого значення), що зараховується до бюджету Автономної Республіки Крим та обласних бюджетів (пункт 3 частини першої статті 66 Бюджетного кодексу України).
До доходів загального фонду місцевих бюджетів, що не враховуються при визначенні обсягу міжбюджетних трансфертів, належить, зокрема, збір за спеціальне використання води водних об'єктів місцевого значення. Платіж зараховується до бюджетів місцевого самоврядування за місцем податкової реєстрації платника збору (пункт 3 частини першої статті 69 Бюджетного кодексу України).
Тобто збір за воду загальнодержавного значення буде по 50 відсотків надходити до державного та до місцевих бюджетів.
Платники збору за спеціальне використання води визначені статтею 323 Податкового кодексу України.
Платниками збору є водокористувачі – суб'єкти господарювання незалежно від форми власності: юридичні особи, їх філії, відділення, представництва, інші відокремлені підрозділи без утворення юридичної особи (крім бюджетних установ), постійні представництва нерезидентів, а також фізичні особи – підприємці, які використовують воду, отриману шляхом забору води з водних об'єктів (первинні водокористувачі) та/або від первинних або інших водокористувачів (вторинні водокористувачі), та використовують воду для потреб гідроенергетики, водного транспорту і рибництва.
Об'єкти оподаткування збором за спеціальне використання води визначені статтею 324 Податкового кодексу України.
Об'єктом оподаткування збором є фактичний обсяг води, який використовують водокористувачі, з урахуванням обсягу втрат води в їх системах водопостачання.
Об'єктом оподаткування збором за спеціальне використання води без її вилучення з водних об'єктів є:
- для потреб гідроенергетики — фактичний обсяг води, що пропускається через турбіни гідроелектростанцій для вироблення електроенергії;
- для потреб водного транспорту — час використання поверхневих вод вантажним самохідним і несамохідним флотом, що експлуатується (залежно від тоннажності), та пасажирським флотом, що експлуатується (залежно від кількості місць).
Об'єктом оподаткування збором за спеціальне використання води для потреб рибництва є фактичний обсяг води, необхідної для поповнення водних об'єктів під час розведення риби та інших водних живих ресурсів (у тому числі для поповнення, яке пов'язане із втратами води на фільтрацію та випаровування).
Збір не справляється:
— за воду, що використовується для задоволення питних і санітарно-гігієнічних потреб населення (сукупності людей, які знаходяться на даній території в той чи інший період часу, незалежно від характеру та тривалості проживання, в межах їх житлового фонду та присадибних ділянок);
— за воду, що використовується для протипожежних потреб;
— за воду, що використовується для потреб зовнішнього благоустрою територій міст та інших населених пунктів;
— за воду, що використовується для пилозаглушення у шахтах і кар'єрах;
— за воду, що забирається науково-дослідними установами, перелік яких затверджується Кабінетом Міністрів України, для проведення наукових досліджень у галузі рисосіяння та для виробництва елітного насіння рису;
— за воду, що втрачена в магістральних та міжгосподарських каналах зрошувальних систем та магістральних водогонах;
— за підземну воду, що вилучається з надр для усунення шкідливої дії вод (підтоплення, засолення, заболочення, зсуву, забруднення тощо), крім кар'єрної, шахтної та дренажної води, що використовується у господарській діяльності після вилучення та/або отримується для використання іншими користувачами;
— за воду, що забирається для забезпечення випуску молоді цінних промислових видів риби та інших водних живих ресурсів у водні об'єкти;
— за морську воду, крім води з лиманів;
— за воду, що використовується садівницькими та городницькими товариствами (кооперативами);
— за воду, що забирається для реабілітації, лікування та оздоровлення реабілітаційними установами для інвалідів та дітей-інвалідів, підприємствами, установами та організаціями фізкультури та спорту для інвалідів та дітей-інвалідів, які засновані всеукраїнськими громадськими організаціями інвалідів відповідно до закону.
Збір за спеціальне використання води для потреб гідроенергетики не справляється з гідроакумулюючих електростанцій, які функціонують у комплексі з гідроелектростанціями.
Збір за спеціальне використання води для потреб водного транспорту не справляється:
— з морського водного транспорту, який використовує річковий водний шлях виключно для заходження з моря у морський порт, розташований у пониззі річки, без використання спеціальних заходів забезпечення судноплавства (попуски води з водосховищ та шлюзування);
— під час експлуатації водних шляхів стоянковими (нафтоперекачувальні станції, плав-нафтобази, дебаркадери, доки плавучі, судна з механічним обладнанням та інші стоянкові судна) і службово-допоміжними суднами та експлуатації водних шляхів річки Дунаю.
Ставки збору за спеціальне використання води встановлені статтею 325 Податкового кодексу України залежно від:
- обсягу використаної поверхневої води басейну річок;
- обсягу використаної підземної води відповідного регіону;
- обсягу води, пропущеної через турбіни гідроелектростанцій;
- тоннаж-доби експлуатації для вантажного самохідного і несамохідного флоту;
- 1 місця-доби експлуатації для пасажирського флоту, що експлуатується;
- обсягу використаної поверхневої та підземної води для поповнення водних об'єктів під час розведення риби та інших водних живих ресурсів;
- обсягу використаної поверхневої та підземної води, яка входить виключно до складу напоїв.
Для теплоелектростанцій з прямоточною системою водопостачання збір за фактичний обсяг води, що пропускається через конденсатори турбін для охолодження конденсату, обчислюється із застосуванням коефіцієнта 0,005.
До ставок збору житлово-комунальні підприємства застосовують коефіцієнт 0,3.
За умови використання води з лиманів платниками збору застосовується ставка збору, встановлена за спеціальне використання поверхневих вод відповідно до показника "Інші водні об'єкти", зазначеного у пункті 325.1 статті 325 Податкового кодексу України.
За умови використання води з каналів платниками збору застосовуються ставки збору, встановлені за спеціальне використання вода водного об'єкта, з якого забирається вода в канал.
За умови використання води із змішаних джерел водопостачання застосовуються ставки збору, встановлені для джерел, з яких формуються (наповнюються) змішані джерела.
Порядок обчислення збору за спеціальне використання води визначено статтею 326 Податкового кодексу України.
Водокористувачі самостійно обчислюють збір за спеціальне використання води та збір за спеціальне використання води для потреб гідроенергетики і рибництва щокварталу наростаючим підсумком з початку року, а за спеціальне використання води для потреб водного транспорту — починаючи з першого півріччя поточного року, у якому було здійснено таке використання.
Збір обчислюється виходячи з фактичних обсягів використаної води (підземної, поверхневої, отриманої від інших водокористувачів) водних об'єктів з урахуванням обсягу втрат води в їх системах водопостачання, встановлених у дозволі на спеціальне водокористування, лімітів використання води, ставок збору та коефіцієнтів.
За обсяги води, переданої водокористувачем-постачальником іншим водокористувачам без укладення з останніми договору на поставку води, збір обчислюється і сплачується таким водокористувачем-постачальником.
Водокористувачі, які використовують воду із змішаного джерела, обчислюють збір, враховуючи обсяги води в тому співвідношенні, у якому формується таке змішане джерело, що зазначається в дозволах та договорах на поставку води, з урахуванням втрат води в їх системах водопостачання, ставок збору та коефіцієнтів.
Водокористувачі, які використовують воду з каналів, обчислюють збір виходячи з фактичних обсягів використаної води з урахуванням втрат води в їх системах водопостачання, встановлених лімітів використання води, ставок збору, встановлених для водного об'єкта, з якого забирається вода в канал, та коефіцієнтів.
Збір за спеціальне використання води для потреб гідроенергетики обчислюється, виходячи з фактичних обсягів води, пропущеної через турбіни гідроелектростанцій, та ставки збору.
За умови експлуатації водних шляхів вантажними самохідними і несамохідними суднами збір за спеціальне використання води для потреб водного транспорту обчислюється виходячи з фактичних даних обліку тоннаж-доби та ставки збору, а пасажирськими суднами — виходячи з місця-доби та ставки збору.
Справляння збору за спеціальне використання води для потреб гідроенергетики, водного транспорту і рибництва не звільняє водокористувачів від сплати збору за спеціальне використання води.
Збір за спеціальне використання води для потреб рибництва обчислюється виходячи з фактичних обсягів води, необхідної для поповнення водних об'єктів під час розведення риби та інших водних живих ресурсів (у тому числі для поповнення, яке пов'язане із втратами води на фільтрацію та випаровування), та ставок збору.
Водокористувачі, які застосовують для потреб охолодження обладнання оборотну систему водопостачання, обчислюють збір виходячи із фактичних обсягів води, використаної на підживлення оборотної системи. За всі інші обсяги фактично використаної води збір обчислюють на загальних підставах.
Обсяг фактично використаної води обчислюється водокористувачами самостійно на підставі даних первинного обліку згідно з показаннями вимірювальних приладів.
За відсутності вимірювальних приладів обсяг фактично використаної води визначається водокористувачем за технологічними даними (тривалість роботи агрегатів, обсяг виробленої продукції чи наданих послуг, витрати електроенергії, пропускна спроможність водопровідних труб за одиницю часу тощо). У разі відсутності вимірювальних приладів, якщо можливість їх встановлення існує, збір сплачується у двократному розмірі.
Обсяг фактично використаної води на державних системах у зрошувальному землеробстві визначають органи водного господарства.
Органи, що видають дозволи на спеціальне водокористування, щороку до 20 січня подають органам державної податкової служби та органам водного господарства інформацію про водокористувачів, яким видано такі дозволи.
Водокористувачі, яким видано дозволи на спеціальне водокористування та які здійснюють постачання води іншим водокористувачам, щороку до 20 січня подають органам державної податкової служби та органам водного господарства перелік водокористувачів-абонентів.
У разі зміни умов водокористування, видачі протягом року нових дозволів на спеціальне водокористування, укладення договорів на поставку води водокористувачі, які отримали переоформлені дозволи на спеціальне водокористування, договори на поставку води, зобов'язані протягом 10 днів повідомити про це органам державної податкової служби та органам водного господарства.
У разі якщо водокористувачі, які повністю утримуються за рахунок коштів державного та місцевих бюджетів, використовують обсяги води для господарської діяльності, направленої на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, збір обчислюється на загальних підставах з усього обсягу використаної води з урахуванням обсягу втрат води в їх системах постачання.
У разі перевищення водокористувачами встановленого річного ліміту використання води збір обчислюється і сплачується у п'ятикратному розмірі виходячи з фактичних обсягів використаної води понад встановлений ліміт використання води, ставок збору та коефіцієнтів.
За понадлімітне використання води збір обчислюється за кожним джерелом водопостачання окремо згідно з установленими ставками збору та коефіцієнтами.
За відсутності у водокористувача дозволу на спеціальне водокористування із встановленими в ньому лімітами використання води збір справляється за весь обсяг використаної води, що підлягає оплаті як за понадлімітне використання.
Порядок сплати збору визначено статтю 328 Податкового кодексу України. Базовий податковий (звітний) період для збору дорівнює календарному кварталу.
Платники збору обчислюють суму збору наростаючим підсумком з початку року та складають податкові декларації за формами, затвердженими наказом ДПА України від 24.12.10 N 1009, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 12.01.11 за N 25/18763.
Податкові декларації збору подаються платниками збору органам державної податкової служби у строки, визначені для квартального податкового (звітного) періоду, за місцем податкової реєстрації (пункт 328.3 статті 328 Податкового кодексу України) — тобто протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (підпункт 49.18.2 пункту 49.18 статті 49 Податкового кодексу України).
Податкова декларація за спеціальне використання води для потреб водного транспорту за перший квартал не подається.
Збір сплачується платниками збору у строки, визначені для квартального податкового (звітного) періоду, за місцем податкової реєстрації (пункт 328.4 статті 328 Податкового кодексу України), а саме, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку для подання податкової декларації за місцем податкової реєстрації (пункту 57.1 статті 57 Податкового кодексу України).
Збір за спеціальне використання води для потреб водного транспорту за перший квартал не сплачується.
Філії, відділення, інші відокремлені підрозділи водокористувача, які мають банківські рахунки, ведуть окремий бухгалтерський облік своєї діяльності, складають окремий баланс, подають податкові декларації та сплачують збір за своїм місцем податкової реєстрації.
Якщо до складу водокористувача входять структурні підрозділи, які не мають банківських рахунків, не ведуть окремого бухгалтерського обліку своєї діяльності, не складають окремого балансу, то декларації збору подаються і збір вноситься водокористувачем, до складу якого входять такі структурні підрозділи, за місцем знаходження водних об'єктів та за ставками збору, встановленими для цих водних об'єктів.
Платники збору подають одночасно з податковими деклараціями органам державної податкової служби копії дозволу на спеціальне водокористування, договору на поставку води та статистичної звітності про використання води.
Так, граничним терміном подання податкової декларації збору за 1 квартал 2011 року є 10 травня 2011 року, а останнім днем сплати збору — 20 травня 2011 року; за півріччя п.р., відповідно, 9 серпня 2011 року та 19 серпня 2011 року; за 3 квартали п.р. — 9 листопада 2011 року та 18 листопада 2011 року; за 2011 рік — 9 лютого 2012 року та 17 лютого 2012 року.
У межах встановленого в дозволі на спеціальне водокористування ліміту використання води збір включається до складу витрат згідно з розділом III Податкового кодексу України, а за понадлімітне використання справляється з прибутку, що залишається у розпорядженні водокористувача після оподаткування.
Збір за спеціальне використання води для потреб гідроенергетики і водного транспорту повністю включається до складу витрат згідно з розділом III Податкового кодексу України.
Платникам збору за спеціальне використання води слід врахувати, що у разі несплати збору або сплати його в неповному обсязі протягом шести місяців органи державної податкової служби повинні подати інформацію про таких платників збору до органів, що видають дозволи на спеціальне водокористування, для скасування дозволів.
Особливості.
До внесення змін до розділу XIV Кодексу в частині оподаткування суб'єктів малого підприємництва платники єдиного податку не є платниками, зокрема, збору за спеціальне використання води (підрозділ 8 "Особливості справляння єдиного податку та фіксованого податку" розділу XX "Перехідні положення").
Також платники фіксованого сільськогосподарського податку згідно з пунктом 307.1 статті 307 Кодексу не є платниками, зокрема, збору за спеціальне використання води.
Незалежний аудитор –
сертифікований податковий консультант А.О.Шевченко
Полируем кузов вашего автомобиля получить визу в сшаинтерьер дизайн спальнитуры эмиратытуры в марокко витражи
